Бурякова коренева попелиця

Українска назва: Бурякова коренева попелиця
Російська назва: Свекловичная корневая тля
Латиньска назва: Pemphigus fuscicornis Koch.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Знищення лободових бур’янів. Повне ретельне збирання коренеплодів. Розміщення цукрових буряків у сівозміні після озимої пшениці, висіяної на пару. Дотримання просторової ізоляції від тогорічних бурячищ. Правильне зберігання гною, недопущення заростання його лободовими бур’янами. Лущення стерні й глибока зяблева оранка після збирання зернових культур та інших попередників цукрових буряків. Перед закладанням у кагати необхідно перебирати маточні коренеплоди, видаляючи пошкоджені.

2. Хімічні. На основі викопування й огляду коренеплодів у 10 місцях поля у липні-серпні слід дотримуватись такої градації економічного порогу шкодочинності: слабкий ступінь заселення рослин личинками та імаго попелиці – 1 %, середній – 2-10%, високий – понад 10%. У разі небезпечної чисельності потрібно передусім обробляти інсектицидами краї поля й осередки шкідника.

 

Назва Діюча речовина Клас токсичності
Актара 240 SC Тіаметоксам 3
Актара 25 WG Тіаметоксам 2
Антикліщ Макс, КЕ піріміфос-метил + піридабен + ацетаміприд 3
Армада, ТН Імідаклоприд + пенцикурон, 3
Армет, КС Лямбда-цигалотрин 2
АТО «ЖУК» , КС Тіаметоксам + лямбда-цигалотрин + альфа-циперметрин 3
Балазо, КЕ Біфентрин 2
Бомбардир, ВГ Імідаклоприд 3
Борей, КС імідаклоприд + лямбда-цигалотрин 2
Варант 200, в.р.к. Імідаклоприд 3
Дестрой, КС Імідаклоприд + лямбда-цигалотрин 3
Діабло, КЕ Біфентрин 2
Еместо Квантум 273,5 FS, ТН Клотіанідин + пенфлуфен 2
Ін Сет SC, КС Імідаклоприд 3
Інспектор, ВГ Імідаклоприд 3
Карате Зеон 050 CS, СК лямбда- цигалотрин 2
Когінор РК Імідаклоприд 3
Конфідор 200 SL Імідаклоприд 3
Конфідор Екстра, ВГ Імідаклоприд 3
Конфідор Максі, ВГ Імідаклоприд 3
Магнум-Дуо, ТН імідаклоприд + пенсикурон 3
Натургард, в.р., екстракт матрину 4
Нупрід 200 к.с. Імідаклоприд 3
Оперкот, з.п. Лямда-цигалотрин 2
Препарат 30-Д, КЕ Рослинна (ріпакова) олія 4
Престиж 290 FS, ТН імідаклоприд + пенсикурон 3
Селест Топ 312,5 FS т.к.с. Тіаметоксам + дифеноконазол+ флудиоксоніл 3
Термінатор, КЕ Альфа-циперметрин 2
ФАС, КЕ Альфа-циперметрин 2
Цезар КЕ Біфентрин 3
Шедевр, КС Імідаклоприд + тіабендазол 3
Вертимек 018 ЕС, КЕ Абамектин 2
Каліпсо 480 SC, КС тіаклоприд 2
Коннект 112,5 SC, КС імідаклоприд + бета-цифлутрин 2
Корунд, КС Імідаклоприд + тіабендазол 3
Тирана, КС Імідаклоприд + тіабендазол 3
АнтиСисні шкідники, КС Лямбда-цигалотрин 2

Класифікація шкідникаряд Рівнокрилі

родина Пемфіги

Види, які пошкоджуються – пошкоджує буряк, лободу та інші Амарантові.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – харчується мичкуватими корінцями буряка, ушкоджує кореневу систему. Це спричиняє за собою в'янення плода, а згодом всихання і загибель всієї рослини. Особливо шкідлива попелиця при нестачі вологи. Життєдіяльність комахи призводить до зниження не тільки врожайності буряків, а й цукристості коренів. У насінництві сильно пошкоджуються маточники буряків весняних посівів, трохи менше – літніх. Зимівля попелиці в кагатах на коренеплодах буряка призводить до їх загнивання.

Кількість поколінь – 8-10.

Зимуюча стадія – безкрилі статевозрілі партеногенетичні самки особливої зимуючої форми у ґрунті на глибині 16-60 см, на бурячищах та ділянках, забур’янених лободовими бур’янами.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – найсприятливіші умови для масового розмноження бурякової кореневої попелиці складаються у роки з невеликою кількістю опадів і високою температурою під час вегетаційного періоду.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Безкрила партеногенетична самка розміром 2,1-2,6 мм має тіло яйцеподібної форми, жовтувато-бурого або зеленуватого кольору; верхня частина голови, вусики, ноги, пластинки дихалець буруваті й вкриті восковим нальотом; на кінці тіла пучок довгих (1-1,5 мм) воскоподібних ниток; очі трифасеткові; вусики короткі, у літніх форм 5-ти членикові, у зимуючих – 6-ти членикові. Крилата статеноска завдовжки 2,5 мм, видовженоокруглої форми; голова, вусики, груди і ноги чорно-бурі, черевце світло-жовте, очі багатофасеткові. Самки й самці амфігонного покоління безкрилі і без хоботків.

Личинка першого віку («бродяжка») – струнка, видовженоеліпсоподібна, зеленувата або жовтувато-сіра; личинки, що живляться, вкриваються воскоподібним нальотом; вусики 4-х членикові.

Вважається, що поява зимуючих партеногенетичних самок зумовлена перебудовою циклу розвитку, що пов’язаний з втратою форм, які розвиваються на первинному хазяїні – тополі американській, якої в Європі немає. Навесні за температури ґрунту на глибині залягання шкідника +10…+12°С самки, що перезимували, не відновлюючи живлення, відроджують 20-30 личинок. Для повного розвитку ембріонів потрібна сума позитивних температур на глибині 30 см, що становить 460-490°С. У Лісостепу України відродження личинок відбувається найчастіше у другій половині травня. Личинки першого віку («бродяжки») дуже рухливі. Частина з них залишається на корінні лободових бур’янів у місцях зимівлі, решта виходить на поверхню ґрунту, швидко переміщуючись у пошуках кормових рослин. Можуть переноситись вітром, водою, з ґрунтообробним знаряддям, що сприяє заселенню нових посівів цукрових буряків. Особливо небезпечні осередки, що утворились на лободових бур’янах, якщо ними була забур’янена культура – попередник цукрових буряків (найчастіше пшениця). «Бродяжки» проникають у ґрунт до коріння буряків і через 10-12 діб живлення перетворюються на живородних літніх самок. Плодючість літніх самок становить 20-80 личинок. За період з травня по жовтень розвивається 8-10 поколінь.

Найшвидше зростання чисельності попелиці спостерігається у липні-серпні. Утворення нових осередків відбувається внаслідок інтенсивного розселення бродяжок. Наприкінці серпня – на початку вересня частина личинок перетворюється на німф, потім на крилатих статеносок, які перелітають на тополі, де відроджують самців і амфігонних самок. Особини статевого покоління не живляться.

Після запліднення самки відкладають у тріщини кори невелике число яєць. Основна маса запліднених яєць упродовж зими гине, гинуть навесні й відроджені личинки. Одночасно зі статеносками з’являються й зимуючі самки. Літні особини трапляються до настання низьких осінніх температур (+5…+7°С).

Найсприятливіші умови для масового розмноження бурякової кореневої попелиці складаються у роки з невеликою кількістю опадів і високою температурою під час вегетаційного періоду.

Попелиця живиться на мичкуватому корінні, що призводить до зів’янення й загибелі всієї рослини. Сильно пошкоджені коренеплоди легко видобуваються із ґрунту. В окремі роки урожай буряків знижується до 30%, цукристість – до 2-4 %. Більшою мірою потерпають від шкідника маточні буряки.

Коренева попелиця заселяє переважно краї поля, після чого число осередків швидко зростає, охоплюючи значну частину плантації.

Фенологічний календар розвитку

бурякової кореневої попелиці (кількість поколінь – 8-10)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Імаго

Личинка

Імаго

+

+

+

+

+

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

 

+