Заболонник плодовий

  • Українська назва: Заболонник плодовий
  • Російська назва: Заболонник плодовый
  • Латинська назва: Scolytus mali Bechst.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень - Липень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

заболонника плодового (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Заболонник плодовий

Класифікація шкідникаряд Твердокрилі

родина Короїди

Види, які пошкоджуються – пошкоджує всі плодові, віддаючи перевагу кісточковим, яблуні, груші, айві. Зрідка трапляється на глоді, кизилі, горобині, ільмових.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго.

Тип пошкодження – личинки і жуки живляться тільки живими тканинами ослаблених дерев – лубом і провідними шарами заболоні. Дерева, пошкоджені заболонниками, затримуються в рості, у зимовий період підмерзають, їхня урожайність знижується, якість врожаю погіршується. Поява короїдів є ознакою ослаблення насаджень.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – личинки середнього віку в ходах в деревині.

Заходи з захисту Заболонник плодовий

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Своєчасне корчування дерев, що всихають, видалення пошкоджених гілок та їх спалювання. Боротьба із сисними та іншими видами шкідників, які ослаблюють плодові дерева (у сильних і здорових дерев ходи личинок заболонників заповнюються соками, що спричинює їх загибель). Полив плодових дерев у літній період.

2. Біологічні. Приваблення комахоїдних птахів.

3. Хімічні. Навесні, в період льоту жуків, – обприскування стовбурів і гілок дерев інсектицидами.

Морфологія Заболонник плодовий

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Жук довжиною 3-4 мм, темно-бурий, блискучий; надкрила темно-коричневі або червонувато-бурі; передньоспинка коротка, широка; черевце пряме, скошене, грубо пунктироване, без зубчиків і горбків.

Яйце розміром 0,8 × 0,4 мм; овальне, біле.

Личинка довжиною 4,5-5 мм, біла або жовтувата, голова темно-коричнева.

Лялечка довжиною 4,5 мм, біла.

Навесні, в середині травня, личинки, що завершили розвиток, вигризають у кінці ходу невеликі розширення – «лялечкові колисочки» – і в них заляльковуються. Утворені через два тижні жуки вигризають льотні отвори і виходять назовні. Літ жуків триває з початку червня до середини липня. Жуки селяться на штамбах і товстих гілках, де додатково живляться в прогризених коротких ходах. Вид моногамний. Самка прогризає великий отвір і проникає під кору. На початку маточного ходу в розширенні відбувається спарювання, після чого самка проточує в поздовжньому напрямку, між корою і заболонню, маточний хід завдовжки 5-6 см і завширшки до 2 мм. По боках маточного ходу самка вигризає ямки, в які відкладає яйця. Яйця, відкладені в ці ямки, закупорюються з боку маточного ходу пробкою з бурового борошна. Плодючість – 50-100 яєць.

Відроджені через 7-9 діб личинки прокладають ходи, які не перетинаються, на межі лубу і заболоні, по обидва боки від маточного ходу, спочатку в поперечному напрямку, потім уздовж деревини.

З настанням холодної осінньої погоди личинки припиняють живлення і залишаються в ході до весни наступного року.