Білан жилкуватий

  • Українська назва: Білан жилкуватий
  • Російська назва: Боярышница
  • Латинська назва: Aporia crataegi L.

Класифікація:
  • Ряд: Лускокрилі
  • Родина: Білани
  • Пік активності: Травень - Червень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

білана жилкуватого (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Білан жилкуватий

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню, грушу, сливу, абрикос, глід, терен, горобину, черемху, меншою мірою вишню і черешню. Також відзначений на волоському горісі, винограді.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – найбільшої шкоди гусениці завдають навесні, вигризаючи бруньки, які набрякають і розпускаються. Листя гусениці об’їдають цілком, залишаючи тільки грубі жилки.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – гусениці другого-третього віків у зимових гніздах із сухого листя, прикріпленого павутинними нитками до гілок. У гнізді буває 20-70 гусениць, кожна з яких – у круглому сіруватому павутинному коконі.

Заходи з захисту Білан жилкуватий

Заходи захисту від шкідника:

1. Механічні. Впродовж осені й зими збирання і спалювання зимових гнізд шкідника.

2. Біологічні. В осінньо-зимовий період приваблювання у сади комахоїдних птахів.

3. Агротехнічні. У роки масового розмноження білана на початку льоту метеликів – знищення в міжряддях і поблизу садів квітуючих бур’янів, які принаджують шкідника.

4. Хімічні. У разі перевищення економічного порогу шкодочинності (3-4 гнізда на дерево до розпускання бруньок або 10-15% пошкодженого листя) – обробка біопрепаратами чи інсектицидами.

Морфологія Білан жилкуватий

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні найчисленніший у Поліссі, Лісостепу, Карпатах і Криму.

Імаго. Метелик з розмахом крил 60-65 мм; крила білі, лускатий покрив слабкий, у результаті чого крила самок напівпрозорі, у самців лусочки відсутні тільки по периферії крила; у самок жилки крила коричневі, у самців чорні; вусики булавоподібні; груди й черевце темні, вкриті світлими волосками.

Яйце довгасте, з 12-14 поздовжніми реберцями, стояче, заввишки 1,5-1,7 мм, жовтого або оранжевого кольору.

Личинка. Гусениця розміром 45-50 мм, слабко вкрита волосками, боки і низ тіла сірі, голова коричнева, грудний і анальний сегменти чорні; на спинному боці дві оранжево-коричневі й три чорні смуги.

Лялечка розміром до 2 см, жовтувато- або сірувато-біла, вкрита чорними крапками і плямами, кутаста; розміщується на деревах відкрито, головним кінцем догори, прикріплена до субстрату за допомогою павутинного пояска.

Вихід гусениць із цих гнізд починається за середньодобової температури +7…+8°С, що збігаються з набряканням бруньок у яблуні. Перші кілька діб гусениці тримаються разом, поблизу зимового гнізда, укриваючись у ньому від негоди. В подальшому за температури +14°С і вище гусениці розповзаються і ведуть поодинокий спосіб життя. За температури повітря нижче +11°С і частих опадів у перші 7-10 діб після виходу із зимових гнізд гусениці до заляльковування живуть разом, влаштовуючи павутинні гнізда. Розвиваються 27-32 доби, живлячись бруньками, бутонами, квітками та листям. Заляльковуються на стовбурах, гілках, будівлях, прикріплюючись до них павутинним пояском. Заляльковування збігається із закінченням цвітіння літніх сортів яблуні. Розвиток лялечки триває 11-15 діб.

Метелики, що вилетіли, живляться нектаром квіток, п’ють воду. Спарювання відбувається іноді відразу після виходу метеликів, а частіше в період додаткового живлення. Через 5-7 діб метелики починають відкладати яйця групами по 20-100 на верхній бік листя. Відкладання яєць у популяції триває 20-25 діб. Можлива плодючість — 500 яєць. Через 11-15 діб відроджуються гусениці, які повільно ростуть і впродовж 15-22 діб скелетують листя. Пошкоджене листя гусениці обплітають павутиною, прикріплюють до гілок і, завившись у кокони, залишаються всередині гнізда на зимівлю.