Совка садова

  • Українська назва: Совка садова
  • Російська назва: Совка садовая отличная
  • Латинська назва: Lacanobia suasa Denis & Schiff. (Mamestra suasa Denis & Schiff.)

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

совки садової (кількість поколінь – 2)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

0

0

 

0

+

 

0

+

 

+

 

+

 

+

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

0

+

0

 

 

 

0

+

0

 

 

 

 

 

+

0

 

 

 

 

 

+

0

 

 

 

 

 

+

0

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

Загальні відомості та цікаві факти про Совка садова

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Совки

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню, сливу, вишню, черешню, абрикос, чорну смородину, деякі польові й овочеві культури.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці молодших віків – скелетують, старших віків – об’їдають листки з країв або вигризають у них круглі отвори.

Кількість поколінь – 2.

Зимуюча стадія – лялечки в ґрунті в земляних колисочках, на глибині 2-5 см.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – совка садова більш численна в районах достатнього зволоження.

Заходи з захисту Совка садова

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Осінній обробіток ґрунту в міжряддях та пристовбурних кругах. Розпушування ґрунту в період заляльковування гусениць першого покоління.

2. Хімічні, біологічні. При пошкодженні гусеницями совки понад 20-25% листя – обприскування дерев інсектицидами або біопрепаратами.

Морфологія Совка садова

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні трапляється повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 36-40 мм; передні крила сіро-коричневі з нечіткими поперечними лініями; клиноподібна пляма чорна, кругла і ниркоподібна плями дещо світліші за основний фон; задні крила сірі.

Яйце розміром 0,65-0,75 мм, кругле, водянисто-біле з червонувато-коричневою плямою на верхівці.

Личинка. Гусениця завдовжки 28-40 мм, бурувато-зелена з коричневим малюнком і світлими крапками; спинка і дві спиннобічні смуги світлі й облямовані темно-зеленими або бурими штрихами; черевний бік зелений з жовтуватими крапками.

Лялечка розміром 18,5 мм, темно-коричнева.

Виліт метеликів починається за 7-10 діб до цвітіння яблуні. Літ триває 40-50 діб. Через 2-3 доби після вильоту самки відкладають яйця на нижній бік листків купками по 40-60 штук. Плодючість – 800-1500, іноді понад 2000 яєць. Ембріональний розвиток триває 3-10 діб.

Гусениці живляться 25-50 діб. Завершивши живлення, гусениці переходять у верхній шар ґрунту і заляльковуються в земляних колисочках. Через 7-10 діб вилітають метелики другої генерації, які відкладають яйця також на листя. Відроджені через 3-6 діб гусениці пошкоджують листя. Завершивши розвиток, який триває 30 діб, гусениці переходять у ґрунт, де заляльковуються в земляних колисочках і залишаються там до весни.